|
| Ip: 81.23.24.112 Тема: Види Києва Види Києва У доброго хазяїна корова додає ваги навіть від його погляду. Ходжу та їжджу по Києву все життя. Дивлюсь. Милуюсь. Відчуття таке, що одержав дуже багато - пора повертати де взяв, але вже переосмислене, пропущене через душу. Дуже болять мені не стільки багаточисельні незручності, скільки наша спільна звичка розпорошувати на них увагу, лікуючи не хворобу, а симптоми. Безкінечна полеміка щодо забудови і оздоблення кількох центральних вулиць лише відволікає увагу від планомірного систематичного аналізу проблем цілого київського регіону. Дійсно, симптоми нездоров'я нашого міста аж надто наочні. В самому центрі - довгобуди та руїни, пустирі та звалища, багатокілометрові зарості диких чагарників та дачні садиби. Кажуть НДІ будівельних конструкцій щоквартально складає офіційний Реєстр аварійно-небезпечних будівель, але хто той реєстр бачив? Архаїчна дорожня мережа дісталась у спадок від чумацьких возів. В той же час люди щодня дістаються місць праці за десятки кілометрів, бо житлові масиви зручніше і вигідніше споруджувати десь подалі. Кажуть, в цивілізованих країнах саме так прийнято? Давайте тоді вкладати більше коштів у цивілізовані комунікації, а не в розкіш десятка центральних вулиць! Інакше продовжиться традиційне пиляння сучків, на яких всі сидимо. Треба регулярно оприлюднювати і публічно аналізувати дані про аварійність та екологічний стан на вулицях. А з іншого боку - не все так просто: навіть занедбану квартиру починають ремонтувати якось поступово. Обговорення і вирішення проблем, починаючи від найдрібніших господарчих, може стати всенародною школою реальної, плідної, відповідальної демократії, а не демагогічним випусканням пари. Якщо громада одного будинку чи кварталу не може вплинути на роботу сусідніх магазинів, вуличних телефонів та сміттєзбірників, то марно очікувати від цих же людей відповідального відношення як до власного життя, так і до власної держави. Хвороба творилась не роками, а десятиліттями недбалості, отже таке швидко не вилікуєш. Але, якщо неможливо швидко реконструювати шляхи й споруди, то необхідно щодня реконструювати своє мислення. Марно лаяти помилки керівництва, якщо кожен з нас чинить так само. Надійного покращення можна досягти лише спільними зусиллями. |
6 січня 2009
|
| Закрити |
